ISO 719

Матеріали для випробувань: ISO 719 визначає використання скляних зерен (або фрагментів скла) для випробувань, які мають бути у тонко подрібненій формі. Тест вимагає дистильованої або деіонізованої води без слідів мінеральних солей як гідролізуючого середовища.
Процес випробування: Скляні зерна поміщають у тестову посудину, де вони піддаються дії температури 98°C протягом певного часу. Після такої обробки скло занурюють у воду для визначення його гідролітичної стійкості.
Інтерпретація результатів тесту: результати інтерпретуються на основі зовнішнього вигляду скла після обробки. Випробування оцінює ступінь пошкодження поверхні, а рівень стійкості визначається ступенем розчинення або деградації скла, що спостерігається після обробки.